Мій досвід

Я працюю над проблемою  «Інтерактивні технології та прикладна освіта в інноваційному навчанні».

    Мотивом для постановки педагогичної проблеми стали результати діагностики рівня сформованості навчаньно – пізнавальної  діяльності у учнів  8-х, 9-х, 10-х 11-х класів з предмету. Визначивши недостатню мотивацію школярів з історії,  яка у майбутньому не дасть можливості отримати високі бали по ЗНО, я побачила,  що у більшості учнів  не сформовані  основні компетенції, або вони знаходяться на початковому рівні їх формування.

Тому  моєю метою стало: підготувати випускників, які володіють новими технологіями і тому здатних адаптуватися до  сучасного соціального середовища.

 З цієї мети  поступово сформувалися завдання:

1. Допомогти учням оволодіти такими прийомами, які дозволять розширювати отримані знання самостійно, навчити оперативно здійснювати пошук інформації, знаходити  оптимальний спосіб її обробки;

2.    Сприяти розвитку  творчого  потенціалу учнів;

3.   Створити умови для формування у учнів  адекватної самооцінки;

4. Сприяти формуванню комунікативності, вмінню працювати в команді.     

   Розглянувши можливості вдосконалення роботи на уроці, я звернула увагу на нові  технології.

    Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадської активності в громадянському суспільстві і демократично правовій державі на заняттях з будь-якого предмета шкільної програми. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування  абстрактної «готової» інформації. Навчальні заняття також повинні надати учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навики і зразки поведінки.

     Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

     Інтерактивне навчання - це, передусім, діалогове навчання, під час якого відбувається взаємодія учнів з учителем. Сенс інтерактивного навчання полягає в такій організації навчального процесу,  щоб практично всі учні були залучені до пізнавальної роботи, мали можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають.

     Одним із оптимальних варіантів створення таких умов є створення тимчасових або постійних груп.

      На даний момент існує  багато форм групової роботи. Ці форми ефективні лише у тому випадку, коли на уроці обговорюється будь-яка тема в цілому, про яку учні мають вже попереднє уявлення, отримане завдання на попередніх заняттях, або з життєвого досвіду. Окрім того, теми для обговорення не повинні бути закритими чи дуже вузькими.

      Я вважаю, що під час роботи на уроках історії з учнями 5-7 класів доречніше буде починати з найпростіших форм групової роботи («Дзиґа», «Велике коло», «Акваріум», «Мозковий штурм», «Мікрофон»). Вони дають змогу дитині не лише висловити свою думку, погляд  чи оцінку, але й  вислухавши аргументи партнера з гри, іноді навіть відмовитися від своїх поглядів або суттєво змінити їх. Завдяки інтерактивному навчанню учні можуть вирішувати одночасно кілька завдань. Важливим є те, що воно розвиває комунікативні вміння і навички, допомагає встановити емоційні контакти між учнями, забезпечує виховну функцію, оскільки привчає працювати в команді, прислухатися до думки однокласників. Як показує практика, використання інтерактивності під час уроку знімає нервове навантаження школярів, дає можливість змінювати форми їх діяльності, зосереджувати увагу на головних питаннях уроку.

            Застосування інтеративних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, структура таких занять складається з п’яти елементів:

1.    Мотивація;

2.    Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних  результатів;

3.    Подання необхідної інформації;

4.    Інформативна вправа – центральна частина уроку;

5.    Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Для навчання  важливі всі види інтерактивних методи та всі рівні пізнання.

Більшість з цих методів  я використовую на своїх  уроках:

    групові форми навчання;

    інтерв’ю;

    мозковий штурм;

    активні громадянські дії (листи, звернення, листівки, плакати, реклами);

    вияв своїх думок і почуттів невербальними засобами (пантоміма, малюнки);

    розробка власних проектів;

    антистресові вправи.

    дискусії з відкритою відповіддю.

    Таким чином мій досвід роботи в школі базується на тому, щоб спонукати учнів до творчого пошуку, самостійного вивчення інформації, критичного мислення, формування партнерських стосунків в учнівському колективі.

Стимулювання учнів до опрацювання великого обсягу навчального матеріалу, критичного ставлення до джерел інформації, вміння відстоювати свою точку зору, допомагають саме інтерактивні методи навчання.

         Найбільш доцільно на уроках історії у 8 класі використовувати саме такі інтерактивні методи: дебати, дерево рішень, робота в парах, мозковий штурм, рольова гра, метод дискусій, «робота в малих групах».

     Адже дані методи найефективніше розвивають інтелектуальний та творчий потенціал учням, допомагають вирішити історичну подію та критично її оцінити.

    Найефективнішими засобами  реалізації  моєї проблеми вважаю поєднання традиційних форм навчання та сучасних технологій.

    Під час уроків я використовую ІКТ, оскільки це дає можливість розкрити тему з різних боків. Використання комп’ютерних презентацій, відео матеріалів, навчальних програм сприяє зануренню учня в епоху, яка вивчається. Є можливість ознайомитись мистецтвом та архітектурою  того періоду.

    Наприклад на уроці з теми «Громадянська війна на Україні»  у 10 класі я  намагаюсь побудувати свій урок так, щоб на ньому можна було не тільки  побачити   перебіг  бойових дій, але й ознайомитись з ідеями учасників війни, плакатами та іншими агітаційними матеріалами, віршами того часу їх побачити  а іноді навіть почути виступ  історичного діяча  і навіть послухати пісні того часу.

    Під час уроку намагаюсь використовувати міжпредметні зв’язки, особливо для вивчення тем, які стосуються культури. Найчастіше використовую матеріали таких предметів, як правознавство, українська та зарубіжна література, географія, образотворче мистецтво та музична культура.  

    Учні використовують інтернет для поглиблення знань з теми.

    Використання ІКТ сприяє кращому контролю за рівнем знань учнів шляхом тестування,  навіть в он-лайн режимі.

    У наш час існують програми, які сприяють вивченню історії самостійно та за  незначної допомоги вчителя, я використовую такі програми для підготовки до ЗНО.

    У своїй роботі я використовую технології прикладної освіти за якими мені доводилося працювати в  навчальному центрі «Логос»  у місті Дніпропетровську.

    Технологія прикладної освіти  визначає  перешкоди у навчанні та шляхи їх  усунення.  Велика увага приділяється словниковій роботі, оскільки головною перешкодою у навчанні вважається незрозуміле слово. Використовую метод демонстрації подій,  замальовки, складання опорних схем та   роботу з вивчення хронології, роботу з малюнками та портретами історичних осіб. Після написання  контрольної роботи проводжу корекцію знань, для цього складаю програму для кожного учня (виписую питання, які для нього були незрозумілі та організовую перевивчення  цих питань), проводжу аналіз  найбільш поширених помилок .

Технологія прикладної освіти   містить елементи рефлексії, зокрема після вивчення теми (за бажанням учня) пишеться «Історія успіху».

 Для більш ефективної підготовки до ЗНО мною розроблені 12 опорних конспектів, які охоплюють всі теми з курсу історії України. До кожного конспекту складена програма, яка дозволяє готуватись самостійно, або при допомозі вчителя але головна увага приділяється самостійній роботі з конспектом та картами атласів з історії України.           

    

Головною проблемою в роботі  вважаю обмеженість часу викладання історії у школі.  Дуже б хотілося, щоб розв’язанні даної  проблеми здійснювалося за рахунок варіативної складової, особливо в умовах, коли учні готуються до проходження ЗНО.

Використання нетрадиційних технік на уроках історії допомагає дітям у подоланні негативних емоцій. Тобто мимоволі здійснюється психологічна корекція, яка допомагає знімати негативні емоційні переживання дітей.

Це сприяє підвищенню рівня самоповаги та нейтралізації захисних симптомокомплексів (тривожність, недовіра до себе, відчуття меншовартості, ворожості, конфліктності, труднощів у спілкуванні), спричинених внутрішніми конфліктами особистості.

    Також завдяки інтерактивному навчанню дитина вже може самостійно відстоювати свою життєву позицію.

Тому моїм завданням  є навчати дітей критично  мислити, робити  висновки, а також позбуватись негативних емоцій та переживань, що виникають у школяра в ході виконання завдань. 

РОЗРОБКИ УРОКІВ:

Україна за козацьких часів 

День Соборності України

Розгортання національно – визвольної боротьби в 1648 –1649 р.р

ПівденнаУкраїна та Запорозька Січ у другій половині ХVІІІ ст.

 

Українські землі підвладою Литви наприкінці ХІV - у першій половині ХVІ ст.